До нас в клініку поступила собака Фред (ши тцу, 11 років, кобель) із жалобами на в'ялість, слабкість кінцівок, та поганий апетит протягом декількох днів. При огляді помірна больова реакція черевної порожнини, Т=38,5, лейкоцитоз в загальному аналізі крові, підвищений рівень загального білку та знижений гематокрит. Власники підозрювали травму тазу, однак неврологічний огляд та рентген тазу не виявили патології, у собаки була слабкість і тому вона не ставала на задні кінцівки.
На УЗД черевної порожнини ми виявили новоутворення селезінки. По відношенню до паренхіми селезінки - це гіпоехогенна відносно однорідна маса доволі значних розмірів.
Було призначено видалення новоутворення. Додаткові способи передопераційної діагностики – пункція з цитологією, або гільйотинна біопсія з гістологією, у випадках новоутворень селезінки мають високий ризик кровотечі. У протокол видалення селезінки входило передопераційне введення канакіону 1-2 мг/кг 2 рази в день, декілька днів перед операцією, в день операції та ще 30 днів після хірургічного втручання.
Обовязкова постановка черевних дренажів після операції. Може бути абдомінальна кровотеча, дренажі – очі хірурга. В протокол видалення селезінки в нашій клініці входить також післяопераційне переливання крові. Селезінка - це депо крові, в цьому органі є велика кількість ендотеліальних клітин в яких міститься основна кількість факторів згортання крові. Тож брак останніх після видалення селезінки може призвести до коагулопатії (це стосуються і різних патологічних явищ із ураженням селезінки - пухлини, інфекції, перекрут). Переливанням крові ми додаємо ці фактори згортання (простий метод в умовах приватної ветеринарної клініки, більш складний - це переливання плазми крові від донора). Інші позитивні явища – підвищення тиску, швидкий вихід з наркозу і т.д. За нашими спостереженнями бльзоко у 50% випадків розвиваються коагулопатичні кровотечі після видалення селезінки у собак. Після операції у Фреда теж була коагулопатична кровотеча. Це проявлялось тривалим виділенням з дренажів кровянистої рідини, кількість якої зменшилась після переливання крові.
Новоутворення селезінки мало округлу правильну форму.
Паренхіма новоутворення мяка на дотик, набагато м'якша ніж паренхіма самої селезінки. Тканина новоутворення світла, а селезінки темна.
На гістологічному дослідженні було встановлено, що дане новоутворення є нодулярною гіперплазією/фіброгістіоцитарним вузликом - друге по частоті новоутворення селезінки після гемангіосаркоми.
Межа здорової тканини (червона і біла пульпа – зправа) і зміненої дифузно тканини – зліва. Новоутворення представлене зміненою паренхімою в якій присутня змішана популяція круглих та веретеноподібних клітин з ознаками гістіоцитоїдної та фібробластної диференціації, які в різних пропорціях змішані з лімфоцитами, плазматичними клітинами та кровотворними елементами.
Серед цієї паренхіми присутні ділянки характерні для лімфоїдної нодулярної гіперплазії (лімфоїдний компонент серед фіброгістіоцитарних клітин > 70% - grade 1 SFHN)...
..та ділянки з малігнацією (лімфоїдний компонент серед фіброгістіоцитарних клітин < 40% - grade 3 SFHN).
В зовсім старій літературі нодулярну гіперплазію називають ще спленомою селезінки. Зараз термін спленома не використовується, натомість використовуються терміни нодулярна гіперплазія - фіброгістіоцитарний вузлик. Є декілька класичних статтей 1998 та 2012 років. По Spangler та Kass (1998) фіброгістіоцитарний вузлик селезінки є перехідним станом між доброякісними і злоякісними новоутвореннями (лімфоїдна нодулярна гіперплазія – гістіоцитарна саркома/стромальна саркома).
Автори рекомендують диференціювати гіперплазію від саркоми підрахунком співвідношення лімоцитів до фіброгістіоцитарних клітин. Чим більше останніх тим ближче до саркоми. У нашому випадку 90% тканини на гістозрізах було представлено гіперплазією, серед якої зустрічались ділянки (10%) саркоми, з високою кількістю веретеноподібних клітин. Тобто фактично ракова тканина була присутня в новоутворенні селезінки собаки, а отже це новоутворення злоякісне і не можна виключати ймовірність метастазів.
Нещодавно в 2012 році вийшла цікава стаття Moore та співробітників. В ній автори відкидають концепцію фіброгістіоцитарного вузлика, і стверджують, що за допомогою гістологічної будови і імуногістохімії можливо доконано диференціювати фіброгістіоцитарний вузлик на підвиди гіперплазії та саркоми. Що цікаво, що ознаки фіброгістіоцитарного вузлика, за їх даними, може мати також первинна лімфома селезінки.
Таким чином, саме детальне гістологічне дослідження даного новоутворення селезінки можна дає змогу поставити точной діагноз від якого залежить прогноз для пацієнта. Зараз собака почуває себе добре, вище описаних симптомів - слабкість кінцівок, вялість, відмова від їжі - не спостерігається. У Фреда після операції, ще протягом двох тижнів тримався лейкоцитоз, який поступово знизився (із 44,0 до 15,2 х 10 9/л). Зараз в нього незначна анемія - 4,65 х 10 12/л. Черезе місяць заплановане комплексне обстеження на метастази, після чого буде прийняте рішення, що до хіміотерапії.
Немає коментарів:
Дописати коментар