Внутрипротоковая папиллома молочной железы

Пациент: кошка Тима
Владелец: К.. А.Н.
Исследуемый материал: Новообразование молочной железы, кистозное новообразование с папиллярной структурой внутри.

Направил: Врач ветеринарной медицины клиники «ВетМир» - Соколова Н.
Патогистологическое заключение: Внутрипротоковая папиллома молочной железы.
Комментарий: Внутрипротоковая древовидная структура, которая представлена ​​анастомозирующими перегородками, содержащими множественные тубулы которые выстилает 2 слоя кубоидных или столбчатых эпителиальных клеток.

Под слоем эпителиальных клеток регистрируются миоэпителиальные клетки. Основа ветвей перегородок образована соединительнотканной стромой, которая состоит из фибробластов, коллагена и кровеносных сосудов. В отдельных участках эпителиальные клетки демонстрируют нетипичные изменения, включая анизокариоз, анизоцитоз, большое ядро ​​с выраженным ядрышком, митоз спорадический.
Новообразование доброкачественное с хорошим прогнозом. Несколько практических моментов - большие кисты молочных желез есть смысл предварительно узить, цитология кистозной жидкости будет малоинформативна. Если после удаления стоит вопрос о том отправлять или нет на гистологию, то препарируйте кисту и соседние ткани на наличие солидных узелков. Нашли что не понравилось - отправляйте на гисто.

Выпадение шерсти у собаки после химиотерапии

Выпадение шерсти у собаки породы Хаски после четвертого сеанса адьювантной химиотерапии доксорубицином после удаления карциномы молочных желез.

Шерсть выпадает в виде очаговых залысин/алопеций. Предполагаемый демодекоз на фоне иммуносупрессивной реакции оказался отрицательным. 

Выстриженная шерсть под внутривенный катетер отрастает очень медленно. На правой лапе шерсть сбривали еще 6 недель назад. На левой - 3 недели. У собаки также проявлялись симптомы интоксикации, расстройства желудочно-кишечного тракта (рвота, жидкий стул). Протокол: доксорубицин 30 мг/м2 в/в раз в 21 день, пироксикам 0.33 мг/кг per os раз в 48 ч.

Данная реакция является нечастой, у собак редко выпадает шерсть при химиотерапии. Но замедление роста волосяных фолликулов отмечаем часто. Сбритая шерсть отрастает медленнее. В целом собаки намного легче переносят химиотерапию чем люди, они не лысеют, у них редко развивается угнетение костного мозга, формула крови изменяется в пределах допустимых норм. Также менее выражены симптомы интоксикации.

Веретеноклітинна (плеоморфна) ліпома

ГІСТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛУ № 290
Пацієнт: кішка, метис, 1р 6 міс.
Власник: В... О. В.
Досліджуваний матеріал: Новоутворення молочної залози, добре обмежене, помірної щільності.
Направив: Лікар ветеринарної медицини клініки VetHouse - Каптенар В.О. (м.Вінниця, просп. Юності 44)
Методика дослідження: Фіксація в 10% формаліні. Заливка в Paraplast. Блоки нарізані на мікротомі з товщиною зрізів 5 мкм. Фарбування: гематоксилін-еозин. Зафарбовані зрізи заключені у синтетичний бальзам.
Патогістологічне заключення: Веретеноклітинна/плеоморфна ліпома

Коментар: Веретеноклітинна ліпома, яка містить три компоненти: тонкі, веретеноподібні клітини без атипії, розташовані у коротких, паралельних пучках, зрілі адипоцити та пучки колагену. Між адипоцитами місцями зустрічається інфільтрація лімфоцитами та плазмоцитами. Доброякісне новоутворення молочної залози.

Веретеноклітинна ліпома на великому збільшенні (400х), яка показує відсутність цитологічної атипії у веретеноподібних клітинах. 

На сьогодні враховуючи відомі клінічні, гістологічні, імуногістохімічні та цитогенетичні особливості, веретеоклітинна ліпома та плеоморфна ліпома розглядаються як єдине ціле. Цей випадок цікавий тим, що це новоутворення як правило виникає на передній частині тіла (плечі, шия). Це рідкісне новоутворення молочної залози. Перше посилання, що молочна залоза може бути можливим місцем доброякісної веретеноклітинної ліпоми зробив Toker C. et al. (1981). Поки що, ми не знайшли у спеціальній літературі даних про веретеноклітинну/плеоморфну ліпому молочної залози у кішок.
Toker C, Tang CK, Whitely JF, Berkheiser SW, Rachman R. Benign spindle cell breast tumor. Cancer. 1981 Oct 1;48(7):1615-22.

Эпителиома сальных желез, цито гисто

Собака Ричард, кокер спаниель, рыжий, 11 лет. Поступил в  клинику с медленно растущим (несколько месяцев) новообразованием на задней правой лапе, которое в последнее время еще больше увеличилось в размерах, и стало кровить. При осмотре опухоль твердая, регионарный лимфоузел уплотнен, из новообразования идет неприятный запах. 

Было проведено цитологическое исследование новообразования, при проколе иглой чувствуется  легкий хруст:

Результат цитологии сложен для интерпретации: клетки с выраженными междуклеточными контактами, похоже что эпителиального происхождения, но имеют высокое ядерно:цитоплазматическое соотношение, глыбчастый хроматин с одним-несколько ядрышками. Клетки отделяются преимущественно многоклеточными пластами, есть инфекция и воспаление поверхностных слоев опухоли (первое и третье фото - пункция, второе фото - отпечаток с поверхности). Сложно говорить что это, максимум можно предположить опухоль волосяного фоликула. Была рекомендована радикальная хирургическая манипуляция - ампутация конечности и гистологическое исследование опухоли и регионарного лимфоузла.

Результат гистологического исследования - эпителиома сальных желез. Можно отметить преобладание базалоидных резервных клеток которые проявляют выраженную митотическую активность, клетки организованы у лобулы, тяжи и колонки. Себоциты просматриваются только как отдельные клетки в опухолевой массе или в виде небольших агрегатов.

Метастазов в регионарном лимфоузле выявлено не было.

Гистологическая картина доброкачественного реактивного лимфоузла. Сразу под капсулой паракортикальная зона с лимфоидными фолликулами которые имеют герминальные центры - происходит интенсивный иммунный ответ, очевидно, на вторичную инфекцию опухоли.

Считается что эпителиома сальных желез имеет низкую степень злокачественности. Это означает, что поведение этой опухоли слишком агрессивное, чтобы классифицировали ее как доброкачественную опухоль, но вряд ли будет иметь место ухудшение или распространение. Прогноз после хирургического удаления хороший из-за низкого уровня злокачественности. Однако рецидивы более вероятны, чем в случае сальных аденом или нодулярной гиперплазии сальных желез.

Ричард хорошо себя чувствует после операции. Собаки прекрасно адаптируются к ходьбе (а в случае Ричарда и бегу) на трех лапах. Уже на второй день после операции собака убегал от нас и владельцев. На фото - момент снятия швов.

"Свалю ка я отсюда бегом, ато еще че-нить отрежут"..

Гістіоцитома шкіри. Гістологічна будова

Американський бульдог, 7 міс. Новоутворення шкіри 1-1,5 см в діаметрі. Попередній діагноз - гістіоцитома. Матеріал для гістологічного дослідження відібрано у ветеринарній клініці "ЗООВЕТ" Новосілки, Київ. Результат гістологічного дослідження підтвердив діагноз - гістіоцитома шкіри.

Густий клітинний інфільтрат присутній в поверхневих шарах дерми, епідерміс гіперпластичний.

Пласти пухлинних гістіоцитів є типовими для цієї пухлини. 

Гістіоцитоми беруть початок від епідермальних клітин Лангерганса, які є видом антиген-презентуючих дендритних клітин. Вони найчастіше зустрічаються у молодих собак, однак також трапляються і у старшого віку собак, тому гістіоцитому слід включати до списку диференційних діагнозів для новоутворень шкіри незалежно від віку собаки.

Ще однією характерною рисою цієї пухлини є наявність лімфоцитарних інфільтратів, які зазвичай починаються у основі гістіоцитоми (глибше в дермі). 

Саме ці лімфоцитарні інфільтрати (Т-лімфоцити) відповідають за так звану "спонтанну регресію" гістіоцитоми.

Перехід від лімфоцитарного інфільтрату (внизу фото) до гістіоцитоми (вгорі фото).

Опосередкована лімфоцитами регресія цих пухлин є звичною, і тому лімфоцити зазвичай зустрічаються як в аспіраті, так і в біопсії гістіоцитом. Це також є причиною, через яку лікування імунодепресивними препаратами протипоказане, оскільки може погіршити або затримати так звану "спонтанну регресію". У випадках регресії гістіоцитоми рано чи пізно наступить момент коли кількість лімфоцитів перевищить кількість неопластичних гістіоцитів що залишились, це робить діагноз дещо складнішим.  У деяких собак можуть розвиватися рецидивні або множинні гістіоцитоми, і вони, як правило, пов'язані з відсутністю імунної відповіді, що виявляється гістологічно через відсутність лімфоцитарного інфільтрату.

Виразки є загальним ускладненням шкірних гістіоцитом і це часто вимагає хірургічного видалення. На даному фото густоклітинна інфільтрація нейтрофілами із втратою епідермального шару.

Запальний поліп зовнішнього слухового проходу

В клініку поступила кішка Кассандра, 3,5 років з новоутворенням слухового проходу. проведено видалення зовнішнього слухового проходу по Хінцу.

Значно виступаюче над рівнем шкіри поліпоподібне новоутворення у молодої кішки. Вигляд "до" та "після" операції.

Гістологія: Поліпоподібне новоутворення на тонкій ніжці, в основі якого знаходиться сполучнотканинна строма представлена фібробластами без атипії, колагеном та судинами, і яке зовні вкрите гіперпластичним плоским епітелієм. 

Дифузно в паренхімі новоутворення присутня різного ступеня вираженості інфільтрація плазмоцитами та нейтрофілами, в меншій мірі лімфоцитами та макрофагами.

Запальні поліпи зовнішнього слухового проходу - доброякісні новоутворення, які мають зовнішній вигляд гладких, рожевих, м'ясистих поліпів і є запальним розростанням сполучної тканини зовнішнього каналу вуха у молодих кішок. Вони виникають із слизової оболонки bulla tympanica, або слухового каналу. Ці поліпи можуть бути вродженими, або вони можуть бути результатом хронічного бактеріального отиту, та зазвичай зустрічаються у кішок із захворюваннями верхніх дихальних шляхів. Вони рідко реєструються у собак. Ці поліпи не є пухлинними, також не було встановлено, чи віруси є їх причиною. Лікування - хірургічне видалення.

Стан тварини через декілька тижнів після операції в нормі, операційна рана добре загоїлась.

Фібросаркома на холці у кота

Кіт, самець, 6 років. Новоутворення на холці, що значно виступає над рівнем шкіри, 3-4 см в діаметрі. На дотик пружинисте, знаходится в шкірі та підшкірній клітковині, рухливе, до прилеглих м'язів не приростає. Видалене з краями 1,5 см шкіри, в глибину до найближчої фасції м'язів.
Проведено гістологічне дослідження новоутворення.
Новоутворення представлене веретеноподібними клітинами, які утворюють пучки спрямовані в різних проекціях. Пухлинні клітини мають неоднакові межі, невелику кількість еозинофільної цитоплазми, великі овальні або округлі ядра з добре конденсованим хроматином, та добре видимим одним, або декількома ядерцями. Анізоцитоз та анізокаріоз мінімально виражені. 1 мітоз на 10 полів зору (400х).

75% досліджуваної ділянки наближається до міксоїдної будови строми пухлини із вираженими множинними тонкостінними судинами. 

Інші 25% представлені більш щільним розташуванням клітин з ознаками фібробластної та міофібробластної диференціації.  

В цій ділянці чітко виражені дві популяції клітин: з ознаками фібробластної диференціації (овальне, або округле ядро) та міофібробластної (довге/витягнуте, сигароподібне ядро).

На периферії новоутворення присутня емболія пухлинними клітинами кровоносних судин.

Дане новоутворення може бути класифіковане як високодиференційована фібробластна/міофібробластна саркома.

У спеціальній літературі є дані про вакциноасоційовані (поствакцинальні) саркоми, вони локально агресивні, мають високий рівень місцевого рецидиву, та іноді метастазують, особливо в легені. Новоутворення виникають після вакцинації від лейкозу, сказу та інших вакцин, що містять адьювант. Описані поствакцинальні саркоми - фібросаркома, остеосаркома, хондросаркома, злоякісна фіброзна гістіоцитома, міксосаркома, рабдоміосаркома. В нашій країні не застосовують рутинно вакцинацію від лейкозу котів. Цей випадок цікавий тим, що зі слів власників вони не робили ін'єкцій в холку окрім вакцинації ще в 3 місячному віці та ін'єкцій в холку ношпи 3 роки тому. З нашого досвіду ми зустрічали в основному міофібросаркоми холки, не відомо чи вони були поствакцинальними, та субепідермальні кальцинуючі вузлики, як результат, ймовірно, дистрофічної кальцинації у вогнищі некрозу.

Псевдолімфома шкіри, гістологія

Триває сезон кліщів. Сьогодні ми поговоримо про новоутворення шкіри індуковане укусом комах. Ми впевнені, що багатьом з вас доводилось бачити такі новоутворення помірно рожевого кольору на шкірі у собак. Виникнення їх як правило співпадає із прогулянками по лісу в сезон активності кліщів та інших комах і називаються вони - псевдолімфоми шкіри.

Зовнішній вигляд псевдолімфоми шкіри 

Виступаючі над рівнем шкіри вузлики власники помітили через 4 дні після того гуляли в лісі.

Псевдолімфома шкіри у собаки

 Часто псевдолімфома виникає на кінцівках - там куди "легше дістатись" і вкусити комахам)

Гістологічна будова псевдолімфоми

Новоутворення характеризується гетерогенною групою лімфоїдного інфільтрату представленого лімфоцитами та епітеліоїдними макрофагами розділеними колагеновими волокнами дерми. 

Лімфоїдна гіперплазія шкіри, що гістологічно нагадує лімфому шкіри. Часто з гістологічної лабораторії в цих випадках може прийти діагноз - лімфома шкіри. Тут звичайно потрібно "вмикати" логіку і самим диференціювати лімфому шкіри від псевдолімфоми (за кількістю уражель, клінічним перебігом і анамнезом).

 На периферії новоутворення де закінчилась густоклітинна інфільтрація продовжується периваскулярна лімфоїдна реакція.

Лімфоцити через судини продовжують прибувати в місце антигенної стимуляції, яку викликає токсин комах, що адсорбувався в тканинах.

Таким чином згідно класифікації поверхневих запальних дерматозів псевдолімфома фактично є поверхневим шкірним дерматозом із периваскулярною запальною інфільтрацією лімфоцитами причиною якого у собак часто є укус комах.

Епідерміс в стані мультифокального внутрішньоклітинного набряку.

При цитологічному дослідженні пунктату в мазках на фоні еритроцитів будуть візуалізуватись значна кількість лімфоцитів.

Псевдолімфома, псевдолімфоцитома, реактивний лімфоїд, лімфоцитома кутіс – доброякісне новоутворення, згідно літературних даних часто спричинене укусом комахи.

Містична екринна аденокарцинома

Хочемо описати наш цікавий клінічний випадок, що стався цієї зими. Собака Багіра, метис, 2007 р.н.

Скарги власників, що справа у паховій ділянці, ще до ОГЕ (осінь минулого року), була висипка, яка поширилася на бічну реберну ділянку та весь пах. В анамнезі антибіотикотерапія та місцеві антисептичні обробки, що не дали результат. При огляді ураження мають вигляд рубців/екскоріацій. Зараз тварина часто дихає, малорухлива, багато спить, полідипсія. В аналізах крові підвищення кількості еритроцитів, гемоглобіну, амілази, лейкоцити в нормі. На УДЗ ознаки сечокам'яної хвороби - відкладання солей в лоханках обох нирок від яких відходить дистальна акустична тінь, замазкоподібний сланж в жовчному міхурі. Рентген грудної порожнини - контури серця не збільшені, легені без видимої патології. Перенаправлені в клініці на онкологічний огляд.

Була проведена тонкоголкова пункція та цитологічне дослідження утворень на шкірі, яке виявило велику кількість епітеліальних клітин з ознаками атипії. Був проведений відбір біопсійного матеріалу шкіри з уражених ділянок на гістологічне дослідження. 

Новоутворення представлене полігональними клітинами з ознаками епітеліальної диференціації, які утворюють мікропапілярні структури в основі яких іноді містяться міоепітеліальні клітини. Пухлинні клітини містять рожеву цитоплазму, велике ядро з конденсованим крупними глибками хроматином та 1 вираженим ядерцем. Анізокаріоз та анізоцитоз помірно виражені. 1 мітоз та 3 гіперхромних ядра на велике поле зору (400х).

Отже, ми отримали картину мікропапілярної аденокарциноми, залишилось лише визначити  яких саме структур. Ураження міститились в шкірі, відразу під епідермісом, тож це вказувало на аденокарциному екринних/потових залоз. Даний пост має таку назву тому, що карцинома потових залоз є доволі рідкісним, мало не "академічним" новоутворенням, і гістологічно її важко відрізнити від метастатичної аденокарциноми легень (легенево-пальцевий, легенево-шкірний синдром) та молочної залози. Ми вже описували кішку із множинними карциномами шкіри, в тому випадку схоже ми мали справу із метастазами карциноми легень у шкіру (http://oncovet-link.blogspot.com/2016/05/blog-post.html). В цьому ж випадку рентген легень "чистий". Новоутворень в паренхімі молочних залоз також не містилось. Ми поставили діагноз аденокарцинома потових залоз за наступними ознаками: відсутність уражень легень та молочних залоз, а також особливості гістологічної будови - рожева цитоплазма та явище декапітації, що простежувалось в окремих клітинах.

Собака потребувала додаткового обстеження однак стан тварини різко погіршився, а згадані на початку симптоми посилились. Нажаль власники дізнавшись, що це "онкологія" більше не приводили тварину в клініку. Як ми дізнались пізніше через 10 днів собаку приспали, вона вже кілька днів нічого не їла.