Внутрипротоковая папиллома молочной железы

Пациент: кошка Тима
Владелец: К.. А.Н.
Исследуемый материал: Новообразование молочной железы, кистозное новообразование с папиллярной структурой внутри.

Направил: Врач ветеринарной медицины клиники «ВетМир» - Соколова Н.
Патогистологическое заключение: Внутрипротоковая папиллома молочной железы.
Комментарий: Внутрипротоковая древовидная структура, которая представлена ​​анастомозирующими перегородками, содержащими множественные тубулы которые выстилает 2 слоя кубоидных или столбчатых эпителиальных клеток.

Под слоем эпителиальных клеток регистрируются миоэпителиальные клетки. Основа ветвей перегородок образована соединительнотканной стромой, которая состоит из фибробластов, коллагена и кровеносных сосудов. В отдельных участках эпителиальные клетки демонстрируют нетипичные изменения, включая анизокариоз, анизоцитоз, большое ядро ​​с выраженным ядрышком, митоз спорадический.
Новообразование доброкачественное с хорошим прогнозом. Несколько практических моментов - большие кисты молочных желез есть смысл предварительно узить, цитология кистозной жидкости будет малоинформативна. Если после удаления стоит вопрос о том отправлять или нет на гистологию, то препарируйте кисту и соседние ткани на наличие солидных узелков. Нашли что не понравилось - отправляйте на гисто.

Выпадение шерсти у собаки после химиотерапии

Выпадение шерсти у собаки породы Хаски после четвертого сеанса адьювантной химиотерапии доксорубицином после удаления карциномы молочных желез.

Шерсть выпадает в виде очаговых залысин/алопеций. Предполагаемый демодекоз на фоне иммуносупрессивной реакции оказался отрицательным. 

Выстриженная шерсть под внутривенный катетер отрастает очень медленно. На правой лапе шерсть сбривали еще 6 недель назад. На левой - 3 недели. У собаки также проявлялись симптомы интоксикации, расстройства желудочно-кишечного тракта (рвота, жидкий стул). Протокол: доксорубицин 30 мг/м2 в/в раз в 21 день, пироксикам 0.33 мг/кг per os раз в 48 ч.

Данная реакция является нечастой, у собак редко выпадает шерсть при химиотерапии. Но замедление роста волосяных фолликулов отмечаем часто. Сбритая шерсть отрастает медленнее. В целом собаки намного легче переносят химиотерапию чем люди, они не лысеют, у них редко развивается угнетение костного мозга, формула крови изменяется в пределах допустимых норм. Также менее выражены симптомы интоксикации.

Веретеноклітинна (плеоморфна) ліпома

ГІСТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛУ № 290
Пацієнт: кішка, метис, 1р 6 міс.
Власник: В... О. В.
Досліджуваний матеріал: Новоутворення молочної залози, добре обмежене, помірної щільності.
Направив: Лікар ветеринарної медицини клініки VetHouse - Каптенар В.О. (м.Вінниця, просп. Юності 44)
Методика дослідження: Фіксація в 10% формаліні. Заливка в Paraplast. Блоки нарізані на мікротомі з товщиною зрізів 5 мкм. Фарбування: гематоксилін-еозин. Зафарбовані зрізи заключені у синтетичний бальзам.
Патогістологічне заключення: Веретеноклітинна/плеоморфна ліпома

Коментар: Веретеноклітинна ліпома, яка містить три компоненти: тонкі, веретеноподібні клітини без атипії, розташовані у коротких, паралельних пучках, зрілі адипоцити та пучки колагену. Між адипоцитами місцями зустрічається інфільтрація лімфоцитами та плазмоцитами. Доброякісне новоутворення молочної залози.

Веретеноклітинна ліпома на великому збільшенні (400х), яка показує відсутність цитологічної атипії у веретеноподібних клітинах. 

На сьогодні враховуючи відомі клінічні, гістологічні, імуногістохімічні та цитогенетичні особливості, веретеоклітинна ліпома та плеоморфна ліпома розглядаються як єдине ціле. Цей випадок цікавий тим, що це новоутворення як правило виникає на передній частині тіла (плечі, шия). Це рідкісне новоутворення молочної залози. Перше посилання, що молочна залоза може бути можливим місцем доброякісної веретеноклітинної ліпоми зробив Toker C. et al. (1981). Поки що, ми не знайшли у спеціальній літературі даних про веретеноклітинну/плеоморфну ліпому молочної залози у кішок.
Toker C, Tang CK, Whitely JF, Berkheiser SW, Rachman R. Benign spindle cell breast tumor. Cancer. 1981 Oct 1;48(7):1615-22.

Эпителиома сальных желез, цито гисто

Собака Ричард, кокер спаниель, рыжий, 11 лет. Поступил в  клинику с медленно растущим (несколько месяцев) новообразованием на задней правой лапе, которое в последнее время еще больше увеличилось в размерах, и стало кровить. При осмотре опухоль твердая, регионарный лимфоузел уплотнен, из новообразования идет неприятный запах. 

Было проведено цитологическое исследование новообразования, при проколе иглой чувствуется  легкий хруст:

Результат цитологии сложен для интерпретации: клетки с выраженными междуклеточными контактами, похоже что эпителиального происхождения, но имеют высокое ядерно:цитоплазматическое соотношение, глыбчастый хроматин с одним-несколько ядрышками. Клетки отделяются преимущественно многоклеточными пластами, есть инфекция и воспаление поверхностных слоев опухоли (первое и третье фото - пункция, второе фото - отпечаток с поверхности). Сложно говорить что это, максимум можно предположить опухоль волосяного фоликула. Была рекомендована радикальная хирургическая манипуляция - ампутация конечности и гистологическое исследование опухоли и регионарного лимфоузла.

Результат гистологического исследования - эпителиома сальных желез. Можно отметить преобладание базалоидных резервных клеток которые проявляют выраженную митотическую активность, клетки организованы у лобулы, тяжи и колонки. Себоциты просматриваются только как отдельные клетки в опухолевой массе или в виде небольших агрегатов.

Метастазов в регионарном лимфоузле выявлено не было.

Гистологическая картина доброкачественного реактивного лимфоузла. Сразу под капсулой паракортикальная зона с лимфоидными фолликулами которые имеют герминальные центры - происходит интенсивный иммунный ответ, очевидно, на вторичную инфекцию опухоли.

Считается что эпителиома сальных желез имеет низкую степень злокачественности. Это означает, что поведение этой опухоли слишком агрессивное, чтобы классифицировали ее как доброкачественную опухоль, но вряд ли будет иметь место ухудшение или распространение. Прогноз после хирургического удаления хороший из-за низкого уровня злокачественности. Однако рецидивы более вероятны, чем в случае сальных аденом или нодулярной гиперплазии сальных желез.

Ричард хорошо себя чувствует после операции. Собаки прекрасно адаптируются к ходьбе (а в случае Ричарда и бегу) на трех лапах. Уже на второй день после операции собака убегал от нас и владельцев. На фото - момент снятия швов.

"Свалю ка я отсюда бегом, ато еще че-нить отрежут"..

Гістіоцитома шкіри. Гістологічна будова

Американський бульдог, 7 міс. Новоутворення шкіри 1-1,5 см в діаметрі. Попередній діагноз - гістіоцитома. Матеріал для гістологічного дослідження відібрано у ветеринарній клініці "ЗООВЕТ" Новосілки, Київ. Результат гістологічного дослідження підтвердив діагноз - гістіоцитома шкіри.

Густий клітинний інфільтрат присутній в поверхневих шарах дерми, епідерміс гіперпластичний.

Пласти пухлинних гістіоцитів є типовими для цієї пухлини. 

Гістіоцитоми беруть початок від епідермальних клітин Лангерганса, які є видом антиген-презентуючих дендритних клітин. Вони найчастіше зустрічаються у молодих собак, однак також трапляються і у старшого віку собак, тому гістіоцитому слід включати до списку диференційних діагнозів для новоутворень шкіри незалежно від віку собаки.

Ще однією характерною рисою цієї пухлини є наявність лімфоцитарних інфільтратів, які зазвичай починаються у основі гістіоцитоми (глибше в дермі). 

Саме ці лімфоцитарні інфільтрати (Т-лімфоцити) відповідають за так звану "спонтанну регресію" гістіоцитоми.

Перехід від лімфоцитарного інфільтрату (внизу фото) до гістіоцитоми (вгорі фото).

Опосередкована лімфоцитами регресія цих пухлин є звичною, і тому лімфоцити зазвичай зустрічаються як в аспіраті, так і в біопсії гістіоцитом. Це також є причиною, через яку лікування імунодепресивними препаратами протипоказане, оскільки може погіршити або затримати так звану "спонтанну регресію". У випадках регресії гістіоцитоми рано чи пізно наступить момент коли кількість лімфоцитів перевищить кількість неопластичних гістіоцитів що залишились, це робить діагноз дещо складнішим.  У деяких собак можуть розвиватися рецидивні або множинні гістіоцитоми, і вони, як правило, пов'язані з відсутністю імунної відповіді, що виявляється гістологічно через відсутність лімфоцитарного інфільтрату.

Виразки є загальним ускладненням шкірних гістіоцитом і це часто вимагає хірургічного видалення. На даному фото густоклітинна інфільтрація нейтрофілами із втратою епідермального шару.